Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) посилено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантинних правил.
Адміністративна відповідальність
Стаття 443 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей»
Так, за порушення правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування - штраф для громадян від однієї до двох тисяч НМДГ (17 000 - 34 000 грн), для посадових осіб - у розмірі від двох до десяти тисяч НМДГ(34 000 - 170 000 грн).
Зафіксувати адмінправопорушення за ст. 443 КУпАП у відповідному протоколі вправі поліція, уповноважені посадові особи органів охорони здоров'я, держсанепідемслужби та місцевої влади.
Справу про притягнення до адмінвідповідальності та застосування штрафу за ст. 443 КУпАП розглядатиме місцевий (районний, районний у місті, міський чи міськрайонний) суд.
Наприклад, адміністративну відповідальність може понести громадянин, який порушує правила, встановлені статтею 20 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»:
Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, зобов’язані:
Кримінальна відповідальність
Стаття 325 КК України «Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням»
Так, порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч НМДГ (17000 - 51000 грн) або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 3 років.
Особливості: нести кримінальну відповідальність за вказаною статтею може тільки спеціальний суб’єкт – особа, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно-епідеміологічної служби, інших органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій).
Наприклад, наразі адміністратор/власник ресторану зобов’язаний припинити роботу закладу громадського харчування, крім діяльності, пов’язаної із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту .