Узагальнення результатів опитування відвідувачів суду.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

результатів опитування відвідувачів суду в період

з 07 по 18 жовтня 2019 року

щодо якості функціонування суду

     На виконання Рішень Ради суддів України №26 від 08.04.2016 та №35 від 12.05.2016 в Автозаводському районному суді м. Кременчука в рамках Проекту «Система оцінки якості роботи суду: стандарти, критерії, показники та методи» у період з 07.10.2019 по 18.10.2019 проведено опитування відвідувачів суду щодо їх задоволеності якістю функціонування суду.

     Анкетування – це метод опосередкованого опитування, в процесі застосування якого кожному респондентові пропонується дати письмову відповідь на питання, згруповані у формі опитувального листа – анкети. В суді було проведено анонімне анкетування.

     В анкетуванні, взяли участь 28 респондентів.

     За результатами опитування громадян - відвідувачів суду, що проходило в Автозаводському районному суді м. Кременчука протягом 09 робочих днів з 07 по 18 жовтня 2019 року встановлено наступне.

     Відповідями на питання з 1-12 Блоку 1 Загальна характеристика респондента було встановлено, що всього в анонімному анкетуванні взяло 28 осіб, з яких 10 чоловіків (35,7%) та 18 жінок (64,3%).

     Найбільш активними були респонденти у віці 26-39 років - 13 осіб, 7 осіб – у віці 18-25 років, 6 осіб - у віці 40-59 років, 2 громадян, яким виповнилося 60 років та старше.

     2 (7%) респонденти мають середню та неповну середню освіту; 7 (25%) мають базову вищу освіту та 17 (60,7%) мають повну вищу освіту, 1 респондент зазначив інше.

     21 (75%) опитуваних мешкають в населеному пункті за місцем розташування суду, 7 (25%) - в іншому населеному пункті.

     28% респондентів з’явилися до суду для представлення інтересів інших осіб, тобто є адвокатами чи юрисконсультами, 82% громадян представляли особисто себе.

     На запитання «Як часто Ви були учасником судового процесу» 16 (57%) респондентів відповіли, що це їх перший судовий процес, 6 (24,4%) респондентів зазначили, що приблизно 2-5 разів і 6 (24,4%) респондентів зазначили, що більше 6 разів.

     17 (60,7%) респондентів зазначили, що з’явилися до суду, щоб взяти участь у цивільному процесі, 5 (17,8%) – у кримінальному, 5 (17,8%) - у адміністративному процесі та 1 (3,5%) – у справах про адміністративне правопорушення.

     На питання «На якій стадії розгляду перебуває Ваша справа?» 2 (7%) опитуваних зазначили, що розгляд справи ще не почався, 18 (64%) респондентів зазначили що справа перебуває в процесі розгляду, 8 (28,5%) респондента зазначили, що розгляд справи завершено (винесено рішення).

     Стосовно обізнаності в роботі суду та суддів в цілому 8 (28,5%) респондентів вважають себе цілком обізнаними, 14 (50%) респондентів зазначили «3», що означає загалом обізнаний рівень, 6 (24,4%) майже не обізнані в роботі суду.

     За п’ятибальною шкалою якість роботи суду відвідувачі оцінили так: відмінно – 9 (32%), добре – 17 (61%), на задовільно 2 (7%) респонденти.

     Отже, задоволеність громадян роботою суду складає 100%.

     Доступність правосуддя — це певний стандарт, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизуються в необмеженій судовій юрисдикції, належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення будь-якої заінтересованої особи до суду. Виходячи з цього, під принципом «доступності до правосуддя» розуміється сукупність економічних, організаційних та правових умов, що забезпечують фактичну реалізацію права людини на судовий захист. З метою дослідження цих умов в анкеті розроблений Блок 2 - оцінювання за вимірами якості, де необхідно респондентам було дати відповіді на запитання, використовуючи 5-бальну шкалу (1 – цілком ні, 2 – швидше ні, 3 – більш-менш, 4- швидше так, 5 – цілком так, 9-КН).

     На запитання: 10, 10.1, 10.2 «чи легко Вам було знайти будівлю суду», «чи зручно Вам діставатися до будівлі суду громадським транспортом» та «чи зручно паркувати автомобіль» респонденти відповіли наступним чином:

     Це означає те, що суд було доволі легко знайти, доволі зручно діставатися громадським транспортом та паркуватися біля приміщення суду.

     На запитання 10.3 «чи зазнавали певних перешкод у доступі до приміщень суду через обмеження охорони» - 100% респондентів зазначили, що не зазнавали перешкод у доступі до приміщень суду через обмеження охорони.

     На запитання 10.4 «чи люди з обмеженими можливостями можуть безперешкодно потрапити до приміщення суду і користуватися послугами» -  1 (3,5%) респондент зазначив «2»,  7 (25%) респондентів зазначили «3»; 12 (42,8%) зазначили «4» та 8 (28,5%) респондентів зазначили «5». Тобто в даний час приміщення суду, пристосоване для людей з обмеженими фізичними можливостями.

     На питання 10.5 «Чи завжди Ви мали можливість додзвонитись до суду та отримати потрібну інформацію?» 13 респондентів (46,4%) обрали варіант «цілком так»,  14 (50%) респондентів обрали варіант «швидше так», 1 (3,5%) обрав оцінку «3». Тобто, 96% опитаних задоволені наданням судом інформації по телефону.

     Щодо графіку роботи канцелярії суду, можливості вчасно та безперешкодно вирішувати справи у суді (подати документи, ознайомитися з матеріалами, отримати рішення, ухвалу, вирок та ін.) громадяни висловили свою думку наступним чином: «цілком так» та «швидше так» обрали 19 і 6 респондентів відповідно, що становить разом 89% всіх опитаних, такий  відсоток   говорить  про  задоволення відвідувачів графіком роботи суду та організацією роботи апарату суду.

     На питання анкети 10.7 «чи могли б Ви собі дозволити витрати на послуги адвоката та юриста у разі необхідності» - 1 (3,5%) респондент зазначив «цілком ні»; 8 (28,5%) зазначили «більш-менш»; 12 (42,8%) зазначили «швидше так»; 7 (25%) зазначили «цілком так».

     Наступні питання стосувалися комфортності перебування в приміщенні суду.

     На питання розділу 11 з 11.1 по 11.4 Чи характерно для приміщень суду: «достатність зручних місць для очікування, оформлення документів, підготовки до засідання», «вільний доступ до побутових приміщень», «чистота та прибраність приміщень» та «достатність освітлення» - 40% з усіх респондентів на ці питання зазначали «цілком так», 35% зазначили, що «швидше так», 20% респондентів надали відповіді обравши варіанти «3», 5% обрали варіант «2» та «1». Тобто, 5% опитаних залишаються невдоволеними умовами перебування в приміщенні суду.

     На питання 12 «Чи зручно розташовані інформаційні стенди?» 3,5% (1 особа) відповіла, що стенди розташовані більш-менш зручно; 96,5% респондентів зазначили, що інформаційні стенди в суді розміщені зручно, надавши відповіді «4» та «5».

     В розділі «Чи повною мірою задовольняє Вас наявна в суді інформація щодо:»

     На запитання 13.1 «розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень» - 7% оцінили на «3»; 53,5% та 39% респондентів оцінили розташування кабінетів на «4» та «5»;

     Відповідями на питання з 13.2 по 13.5, а саме щодо: «правил допуску в суд та перебування в ньому», «справ, що призначені до розгляду», «зразків документів (заяв, клопотань тощо)», «порядку сплати судових зборів та мита, реквізити та розміри платежів» встановлено, що у 51,7% випадків респонденти на ці питання виставляли оцінку відмінно, 41% опитуваних зазначали «4», 7% обирали варіант «3».

     На питання 14 «Чи користувалися Ви сторінкою суду в мережі Інтернет?» 89% опитуваних відповіли, що вони користуються чи користувалися сторінкою суду в мережі Інтернет та 7% відповіли «більш-менш» та 1 (3,5%) опитаний не надав відповіді на це питання;

     На питання 15 «Чи знайшли на сторінці потрібну інформацію» - 50% з усіх респондентів, які користувалися сторінкою суду в мережі Інтернет зазначили, що знайшли інформацію, 35,7% зазначили відповідь «4» та 14% зазначили – «3».

     Досить високо оцінили респонденти доброзичливість, повагу, бажання допомогти, однакове ставлення до всіх, незалежно від соціального статусу та професіоналізм працівників апарату суду:

     Наступний блок питань стосувався дотримання строків судового розгляду.

     На питання 17 «Чи вчасно розпочалось останнє засідання по Вашій справі?» 11 осіб (39%) поставили п’ять балів, 12 осіб (43%) поставили чотири бали, 5 осіб (17,8%) оцінили в три бали.

     Відповідаючи на питання 18, 23 респонденти з 28 вважають, що їх побажання були враховані при призначенні справи та виставили оцінки «4» 28,5% (8 осіб) та «5» 53,5% (15 осіб) відповідно, однак 3 (10,7%) опитаних були менш задоволені і оцінили на «3» та 2 (7%) особи на «2».

     Щодо вчасності отримання судових повісток (питання 19), то 71% (20 осіб) повістки отримують вчасно, 8 осіб (28,5%) поставили 3 бали на дане питання.

     На питання 20 «чи вважаєте Ви обґрунтованими затримки/ перенесення слухань у розгляді Вашої справи?» - 10,7% (3 особи) респондентів оцінили на «3», 89% (25 осіб) оцінили на «5» та на «4», що свідчить про обґрунтованість перенесення слухань.

     Відповідно до таблиці 2 на питання 21.1-21.5, респонденти надали наступні відповіді:

БЛОК 3. ЗМІНИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

     Коли мова йде про підвищення якості роботи суду, на думку респондентів, які виміри якості слід покращувати в першу чергу?

     На запитання 22 респонденти мали проставити у порядку важливості сім вимірів якості роботи суду за ступенем важливості для них (1 – найбільш важливий вимір якості, який слід покращувати в першу чергу, 7 – найменш важливий вимір якості). Серед вимірів якості опитуваним запропоновано: доступність суду, зручність та комфортність перебування у суді, повнота та ясність інформації, дотримання строків судового розгляду, якість роботи працівників апарату суду, якість роботи судді.

     Таким чином, для деяких респондентів найбільш важливим виміром якості, який слід покращувати в першу чергу є дотримання строків судового розгляду, якість роботи працівників суду і зручність та комфортність перебування у суді.

     На запитання 23, «чи наявні матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов’язків», певна кількість респондентів, яка відповіла на це запитання, зазначала, що «так» (29% від загальної кількості респондентів, які приймали участь в анкетуванні), друга частина респондентів зазначила відповідь «ні» (64% від загальної кількості респондентів), 7% не відповіли на питання.

     На запитання 24 «Яким було Ваше враження від візиту до суду сьогодні, порівняно з Вашими очікуваннями», певна кількість респондентів, яка відповіла на це запитання, зазначала, що «краще, ніж очікував» (36 % від загальної кількості респондентів, які приймали участь в анкетуванні), частина респондентів зазначила відповідь «відповідають очікуванням» (53,5 % від загальної кількості респондентів), 7%  респондентів відповіли «Гірші, ніж очікував», 3,5% не відповіли на питання.

     На два останні запитання (№25, №26), чи змінилась, якість роботи суду загалом; чи відчули Ви певні зміни в організації роботи цього суду після запровадження автоматизованої системи діловодства, кількість респондентів з тих, хто виявив бажання відповісти на запитання, зазначили, що значно покращилась діяльність суду, а саме 17,8 % поставили оцінку «5», 25% респондентів зазначили, що якість роботи суду покращилась несуттєво поставивши оцінку «4», 25% опитаних у відповіді на питання зазначили «3» тим самим зазначили, що робота у суді залишилась без змін, 25% респондентів важко відповісти на дане питання, 7% опитаних зазначили у відповідях «9», що є кодом не відповіді і означає, що респондент у цьому суді вперше.

З повагою,

Керівник апарату суду                                                                                                                                                                Д.В. Гончаренко