Узагальнення результатів опитування відвідувачів суду в період з 10 по 21 вересня 2018 року щодо якості функціонування суду.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

результатів опитування відвідувачів суду в період

з 10 по 21 вересня 2018 року

щодо якості функціонування суду

На виконання Рішень Ради суддів України №26 від 08.04.2016 та №35 від 12.05.2016 в Автозаводському районному суді м. Кременчука в рамках Проекту «Система оцінки якості роботи суду: стандарти, критерії, показники та методи» у період з 10.09.2018 по 21.09.2018 буде проведено опитування відвідувачів суду щодо їх задоволеності якістю функціонування суду.

Анкетування – це метод опосередкованого опитування, в процесі застосування якого кожному респондентові пропонується дати письмову відповідь на питання, згруповані у формі опитувального листа – анкети. В суді було проведено анонімне анкетування.

В анкетуванні, взяли участь 26 респондентів.

За результатами опитування громадян - відвідувачів суду, що проходило в Автозаводському районному суді м. Кременчука протягом 10 робочих днів з 10 по 21 вересня 2018 року встановлено наступне.

Відповідями на питання з 1-12 Блоку 1 Загальна характеристика респондента було встановлено, що всього в анонімному анкетуванні взяло 26 осіб, з яких 12 чоловіків (46%) та 14 жінок (54%).

Найбільш активними були респонденти у віці 26-39 років - 10 осіб, 9 осіб - у віці 40-59 років, 7 осіб – у віці 18-25 років, громадяни, яким виповнилося 60 років та старше участі в опитуванні не прийняли.

1 (4%) респондент має середню та неповну середню освіту; 8 (31%) мають базову вищу освіту та 17 (65%) мають повну вищу освіту.

21 (81%) опитуваних мешкають в населеному пункті за місцем розташування суду, 5 (19%) - в іншому населеному пункті.

69% респондентів з’явилися до суду для представлення інтересів інших осіб, тобто є адвокатами чи юрисконсультами, 27% громадян представляли особисто себе, 4% вказали інше (свідок).

На запитання «Як часто Ви були учасником судового процесу» 7 (27%) респондентів відповіли, що це їх перший судовий процес, 10 (38%) респондентів зазначили, що приблизно 2-5 разів і 8 (31%) респондентів зазначили, що більше 6 разів, і респондент не відповів на питання (4%).

14 (54%) респондентів зазначили, що з’явилися до суду, щоб взяти участь у цивільному процесі, 5 (19%) – у кримінальному, 4 (15%) - у адміністративному процесі та 1 (4%) – у справах про адміністративне правопорушення, 2 (8%) - зазначили, що беруть участь у всіх видах процесу.

На питання «На якій стадії розгляду перебуває Ваша справа?» 1 (4%) опитуваних зазначили, що розгляд справи ще не почався, 18 (69%) респондентів зазначили що справа перебуває в процесі розгляду, 5 (19%) респондента зазначили, що розгляд справи завершено (винесено рішення), 2 (8%) - зазначили усі стадії процесу.

Стосовно обізнаності в роботі суду та суддів в цілому 14 (54%) респондента вважають себе цілком обізнаними, 11 (42%) респондентів зазначили «3», що означає загалом обізнаний рівень, 1 (4%) майже не обізнані в роботі суду.

За п’ятибальною шкалою якість роботи суду відвідувачі оцінили так: відмінно – 5 (19%), добре – 15 (58%), на задовільно 2 (8%) респонденти, та 4 (15%) утрималось від відповіді.

Отже, задоволеність громадян роботою суду складає 100%.

Доступність правосуддя — це певний стандарт, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизуються в необмеженій судовій юрисдикції, належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення будь-якої заінтересованої особи до суду. Виходячи з цього, під принципом «доступності до правосуддя» розуміється сукупність економічних, організаційних та правових умов, що забезпечують фактичну реалізацію права людини на судовий захист. З метою дослідження цих умов в анкеті розроблений Блок 2 - оцінювання за вимірами якості, де необхідно респондентам було дати відповіді на запитання, використовуючи 5-бальну шкалу (1 – цілком ні, 2 – швидше ні, 3 – більш-менш, 4- швидше так, 5 – цілком так, 9-КН).

На запитання: 10, 10.1, 10.2 «чи легко Вам було знайти будівлю суду», «чи зручно Вам діставатися до будівлі суду громадським транспортом» та «чи зручно паркувати автомобіль» респонденти відповіли наступним чином:

Це означає те, що суд було доволі легко знайти, доволі зручно діставатися громадським транспортом та паркуватися біля приміщення суду.

На запитання 10.3 «чи зазнавали певних перешкод у доступі до приміщень суду через обмеження охорони» - 100% респондентів зазначили, що не зазнавали перешкод у доступі до приміщень суду через обмеження охорони.

На запитання 10.4 «чи люди з обмеженими можливостями можуть безперешкодно потрапити до приміщення суду і користуватися послугами» -  по 1 (4%) респонденту зазначили «1» та «2»,  7 (27%) респондентів зазначили «3»; 8 (31%) зазначили «4» та 9 (34%) респондентів зазначили «5». Тобто в даний час приміщення суду, пристосоване для людей з обмеженими фізичними можливостями.

На питання 10.5 «Чи завжди Ви мали можливість додзвонитись до суду та отримати потрібну інформацію?» 12 респондентів (46%) обрали варіант «цілком так»,  13 (50%) респондентів обрали варіант «швидше так», 1 (4%) обрав оцінку «3». Тобто, 96% опитаних задоволені наданням судом інформації по телефону.

Щодо графіку роботи канцелярії суду, можливості вчасно та безперешкодно вирішувати справи у суді (подати документи, ознайомитися з матеріалами, отримати рішення, ухвалу, вирок та ін.) громадяни висловили свою думку наступним чином: «цілком так» та «швидше так» виділили 15 і 9 респондентів відповідно, що становить разом 92% всіх опитаних, такий  відсоток   говорить  про  задоволення відвідувачів графіком роботи суду та організацією роботи апарату суду.

На питання анкети 10.7 «чи могли б Ви собі дозволити витрати на послуги адвоката та юриста у разі необхідності» - 1 (4%) респондент зазначив «цілком ні»; 6 (23%) зазначили «швидше ні»; 4 (16%) зазначив «більш-менш»; 5 (19%) зазначили «швидше так»; 9 (34%) зазначили «цілком так» та 1 (4%) опитаний не зміг надати відповідь на це питання.

Наступні питання стосувалися комфортності перебування в приміщенні суду.

На питання розділу 11 з 11.1 по 11.4 Чи характерно для приміщень суду: «достатність зручних місць для очікування, оформлення документів, підготовки до засідання», «вільний доступ до побутових приміщень», «чистота та прибраність приміщень» та «достатність освітлення» - 16% з усіх респондентів на ці питання зазначали «цілком так», 28% зазначили, що «швидше так», 39% респондентів надали відповіді обравши варіанти «3», 16% обрали варіант «2» та «1», та 1 респондент відмовився надати відповідь. Тобто, 16% опитаних залишаються невдоволеними умовами перебування в приміщенні суду.

На питання 12 «Чи зручно розташовані інформаційні стенди?» 19% (5 осіб) відповіли, що стенди розташовані більш-менш зручно; 73% респондентів зазначили, що інформаційні стенди в суді розміщені зручно, надавши відповіді «4» та «5», 8% (2 особи) обрали варіант «2».

В розділі «Чи повною мірою задовольняє Вас наявна в суді інформація щодо:»

На запитання 13.1 «розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень» - 8% та 15% оцінили на «1» та «2», 31% оцінили на «3»; 31% та 15% респондентів оцінили розташування кабінетів на «4» та «5»;

Відповідями на питання з 13.2 по 13.5, а саме щодо: «правил допуску в суд та перебування в ньому», «справ, що призначені до розгляду», «зразків документів (заяв, клопотань тощо)», «порядку сплати судових зборів та мита, реквізити та розміри платежів» встановлено, що у 38% випадків респонденти на ці питання виставляли оцінку відмінно, 40% опитуваних зазначали «4», 19% обирали варіант «3» та лише 2% обрали варіант «2»;

На питання 14 «Чи користувалися Ви сторінкою суду в мережі Інтернет?» 88% опитуваних відповіли, що вони користуються чи користувалися сторінкою суду в мережі Інтернет та 8% відповіли «Ні» та 1 (4%) опитаний не надав відповіді на це питання;

На питання 15 «Чи знайшли на сторінці потрібну інформацію» - 58% з усіх респондентів, які користувалися сторінкою суду в мережі Інтернет зазначили, що знайшли інформацію, 27% зазначили відповідь «4» та 11% зазначили – «3», 4% зазначили «1».

Досить високо оцінили респонденти доброзичливість, повагу, бажання допомогти, однакове ставлення до всіх, незалежно від соціального статусу та професіоналізм працівників апарату суду:

Таблиця №1

Наступний блок питань стосувався дотримання строків судового розгляду.

На питання 17 «Чи вчасно розпочалось останнє засідання по Вашій справі?» надали відповідь 26 респондентів, з яких 3 особи (11%) поставили п’ять балів, 10 осіб (38%) поставили чотири бали, 9 особи (35%) оцінили в три бали, 3 особи (11%) оцінили в два бали та 1 особа (4%) не відповіла на питання.

            Відповідаючи на питання 18, 18 респондентів з 26 вважають, що їх побажання були враховані при призначенні справи та виставили оцінки «4» 35% (9 осіб) та «5» 35% (9 осіб) відповідно, однак 6 (23%) опитаних були менш задоволені і оцінили на «3» та 1 (4%) особа на «1», 1 (4%) особа  утрималась від відповіді.

Щодо вчасності отримання судових повісток (питання 19), то 50% (13 осіб) повістки отримують вчасно, 10 осіб (38%) поставили 3 бали на дане питання, 3 (11%) особи оцінили в «2» бали.

На питання 20 «чи вважаєте Ви обґрунтованими затримки/ перенесення слухань у розгляді Вашої справи?» - 4% (1 особа) респондентів оцінили на «2» та 11% (3 особи) оцінили на «3», 85% (22 особи) оцінили на «5» та на «4», що свідчить про обґрунтованість перенесення слухань.

Відповідно до таблиці 2 на питання 21.1-21.5, респонденти надали наступні відповіді:

Таблиця №2

БЛОК 3. ЗМІНИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Коли мова йде про підвищення якості роботи суду, на думку респондентів, які виміри якості слід покращувати в першу чергу?

На запитання 22 респонденти мали проставити у порядку важливості сім вимірів якості роботи суду за ступенем важливості для них (1 – найбільш важливий вимір якості, який слід покращувати в першу чергу, 7 – найменш важливий вимір якості). Серед вимір якості опитуваним запропоновано: доступність суду, зручність та комфортність перебування у суді, повнота та ясність інформації, дотримання строків судового розгляду, якість роботи працівників апарату суду, якість роботи судді.

Відповідь надали 24 респонденти.

Таким чином, для деяких респондентів найбільш важливим виміром якості, який слід покращувати в першу чергу є дотримання строків судового розгляду, якість роботи працівників суду і зручність та комфортність перебування у суді.

На запитання 23, «чи наявні матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов’язків», певна кількість респондентів, яка відповіла на це запитання, зазначала, що «так» (61% від загальної кількості респондентів, які приймали участь в анкетуванні), друга частина респондентів зазначила відповідь «ні» (35% від загальної кількості респондентів), 4% обрали варіант «9».

            На запитання 24 «Яким було Ваше враження від візиту до суду сьогодні, порівняно з Вашими очікуваннями», певна кількість респондентів, яка відповіла на це запитання, зазначала, що «краще, ніж очікував» (27 % від загальної кількості респондентів, які приймали участь в анкетуванні), частина респондентів зазначила відповідь «відповідають очікуванням» (62 % від загальної кількості респондентів), 11%  респондентів відповіли «Гірші, ніж очікував».

На два останні запитання (№25, №26), чи змінилась, якість роботи суду загалом; чи відчули Ви певні зміни в організації роботи цього суду після запровадження автоматизованої системи діловодства, кількість респондентів з тих, хто виявив бажання відповісти на запитання, зазначили, що значно покращилась діяльність суду, а саме 42 % поставили оцінку «5», 19% респондентів зазначили, що якість роботи суду покращилась несуттєво поставивши оцінку «4», 27% опитаних у відповіді на питання зазначили «3» тим самим зазначили, що робота у суді залишилась без змін, 8% респондентів важко відповісти на дане питання, 4% опитаних зазначили у відповідях «9», що є кодом не відповіді і означає, що респондент у цьому суді вперше.

З повагою,

Керівник апарату суду                                                                             Д.В. Гончаренко